Очний гельмінт (Thelazia callipaeda)

• Перший випадок собачого очного телязіозу у Європі зафіксований в Італії тридцять років тому. Інфекція також поширена в центральній, південній та східній частинах Європи. В Європі вона найчастіше зустрічається в певних частинах Італії.
• Кількість випадків з роками збільшується.
• Люди також мають ризик зараження. У Хорватії та Італії було зареєстровано два випадки.
• Дорослі гельмінти можуть досягати в довжину від 0,5 до 1,8 см. Паразит найчастіше виявляється в оці та навколишніх тканинах та спричиняє механічні пошкодження.
• Першими симптомами очного гельмінту є запалення кон’юнктиви (кон’юнктивіт), надмірна сльозотеча, гнійне виділення і кератит (запалення рогівки). Через ускладнення можуть з’явитися очні захворювання.
• Якщо не лікувати захворювання, інфекція може призвести до сліпоти.
• Переносником інфекції є комаха (Phortica variegata). Вона найбільш активна за температури в межах від 20 до 25⁰С. Комаха найчастіше зустрічається в зрілих листяних лісах, що складаються в основному з дубів.
• Зараження паразитом, як правило, можливе навіть пізнього літа та на початку осені.
• Для лікування очного гельмінту кішок і собак використовуйте препарати, які містять мілбеміцин оксім.