Сердцевий гельмінт (Dirofilaria immitis)

небезпечно і для людей
  • Дорослі гельмінти живуть у серці, легенях та судинах уражених собак та котів. Тривалість їх життя становить від 5 до 7 років.
  • Переносниками гельмінтів є комарі.
  • Більшість заражених домашніх тварин мешкають у південній, центральній та східній частинах Європи. Серцевий гельмінт спочатку зустрічався лише в прибережних районах, але згодом він поширився в інші частини Європи зокрема і в Україну.
  • Захворювання часто важко діагностувати, оскільки велика кількість домашніх тварин виявляють малу кількість неспецифічних ознак, які можуть включати легкий стійкий кашель, втрату апетиту та втрату ваги, затруднене дихання, загальну слабкість. Зараження великою кількістю серцевих гельмінтів небезпечно через блокування кровоносних судин, що може бути смертельним.
  • Шанси заразитися найвищі з квітня до листопада, оскільки комарі можуть розвиватися лише за умови, що температура навколишнього середовища вище за 140С.
  • Лікування дуже складне та тривале та іноді може бути невдалим.

Життєвий цикл сердцевого гельмінта

Основним джерелом зараження є собака, заражена дорослими гельмінтами. Якщо комар кусає зараженого господаря, до нього потрапляє кров, яка містить серцевих гельмінтів на етапах їх розвитку. Протягом 14 днів у комара вони перетворюються на личинки інфекційної стадії, небезпечні для інших господарів. Коли комар кусає свого наступного господаря, він випускає молодих серцевих гельмінтів у кровотік нового господаря. Проходить приблизно шість місяців, поки молоді гельмінти не досягають серця, легень та судинних судин, де вони досягають зрілості.

Який правильний метод захисту від зараження?

Зараження серцевим гельмінтом, це дуже серйозне захворювання, але, на щастя, йому можна ефективно запобігти.

  • Класс макроциклічних лактонів може використовуватися один раз на місяць для захисту вашого улюбленця, наприклад, мібельміцину оксим і селамектин для вбивства паразитів на стадіях, що розвиваються, перш ніж вони мігрують в легені та серце.
  •  Почніть лікування протягом перших чотирьох тижнів після появи ризику інфекції та припиніть його через 30 днів після того, як ризик зник (з квітня до кінця жовтня).
  • Щенята та кошенята також сприйнятливі до інфекції, а тому їх необхідно захищати. Також доступні лікарські препарати, які можна застосовувати у цуценят та кошенят віком не менше двох тижнів. Асортимент включає ароматизовані таблетки, які містять мібельміцину оксим.