Літня небезпека: дирофіляріоз у собак

Дирофілярія – це вкрай небезпечний паразит, що передається різними видами комарів (зокрема тигровим комаром). Його можна знайти майже в усьому світі, за винятком дуже холодних регіонів. Дирофіляріоз також широко поширений у Європі, причому найбільша кількість випадків реєструється в Італії та Угорщині. У Словенії перший задокументований випадок був зареєстрований ще у 1987 році. Сезон дирофіляріозу починається тоді, коли активізуються комарі, тобто коли температура піднімається вище 14 °C. Найчастіше заражаються собаки, але до інфекції сприйнятливі й інші домашні та дикі тварини, зокрема коти, тхори, ведмеді та шакали. Собака заражається тоді, коли інфікована самка комара кусає та залишає на шкірі личинки дирофілярій. Личинки проникають у тіло через місце укусу й мігрують у підшкірну клітковину та м’язові волокна, де продовжують розвиватися. Приблизно через два місяці після зараження личинки потрапляють у кровоносне русло собаки. Потоком крові їх заносить до дрібних легеневих артерій, де вони ростуть і поступово переходять у більші легеневі артерії. У разі масивних інвазій гельмінти можуть бути присутні й у правих відділах серця. Дорослі дирофілярії виділяють нових личинок у кров, де вони очікують, доки їх забере комар під час наступного укусу. Період від зараження до вивільнення нових личинок тривалий (7-9 місяців), тому собака довгий час може не проявляти жодних ознак. Дорослі дирофілярії можуть жити в організмі собаки до 5 років. Дирофіляріоз може виникати і в людини, але такі випадки рідкісні.

Як розпізнати дирофіляріоз

Найбільша проблема дирофіляріозу полягає в тому, що він тривалий час перебігає безсимптомно, тоді як у легеневій артеріальній системі собаки вже відбуваються значні ураження. Кровотік стає серйозно утрудненим, що змушує серце працювати все інтенсивніше, і зрештою це призводить до правошлуночкової серцевої недостатності.

Перебіг хвороби залежить передусім від рівня активності собаки, кількості паразитів відносно розміру тварини та реакції організму на загиблих гельмінтів.

Найпоширеніші симптоми: кашель, зниження витривалості, швидка стомлюваність і утруднене дихання.

Як ветеринар діагностує дирофіляріоз?

Спочатку ветеринар проводить клінічний огляд, уважно прослухавши серце та легені собаки. Якщо виникає підозра на дирофіляріоз, ввечері береться зразок крові, оскільки саме тоді личинки є найбільш активними. Для підтвердження інфекції проводяться два тести: перший визначає наявність личинок у кровотоці, другий – наявність дорослих дирофілярій у собаки. Щоб визначити масштаб ураження, додатково виконуються рентген грудної клітки та ультразвукове дослідження.

Чи можна лікувати дирофіляріоз?

Так, якщо в собаки ще не виникли тяжкі ураження. Втім лікування зазвичай тривале, складне й вартісне. Існує кілька схем лікування, найдовша з яких триває 91 день.

Протягом цього часу собака має перебувати у стані суворого спокою – до 18 тижнів від початку терапії. Препарат вводиться глибоко в м’яз, що може бути болючим. У дуже тяжких випадках собаці потрібна хірургічна операція для видалення дорослих гельмінтів, після чого все одно необхідно пройти повний терапевтичний протокол, описаний вище.

Чи можна запобігти дирофіляріозу?

Так, профілактика значно простіша та безпечніша за лікування. У зонах високого ризику профілактичне лікування слід проводити регулярно протягом усього сезону комарів, починаючи за місяць до його початку й продовжуючи до місяця після його завершення. У Словенії сезон комарів залежить від температури, але зазвичай триває з квітня до кінця жовтня. Найефективніший захист – це поєднання препаратів, які діють на личинки дирофілярій (Мілпразон Плюс, Селафорт або Прінокат), та засобів із репелентними властивостями (наприклад, Атакса для собак). Інші важливі профілактичні заходи – усунення стоячої води в саду та уникання місць, де багато комарів, особливо ввечері, коли вони найактивніші.